Нове дослідження, засноване на супутникових даних NASA, показало, що хмарний покрив на Землі поступово зменшується, погіршуючи глобальне потепління, пише IFLScience.
На сьогоднішній день Земля отримує більше сонячної енергії, ніж втрачає. Залежність людства від викопного пального не пояснює ступінь таких змін. Також їх не може пояснити ефект альбедо – явище, при якому танучий лід зменшує кількість сонячного світла, що відбивається Землею назад у космос.
Кліматолог з Інституту космічних досліджень імені Годдарда NASA Джордж Целіудіс та його команда вивчили супутникові дані, щоб зрозуміти, що відбувається.
Як виявилося, суттєва зміна сталася в зоні внутрішньотропічної конвергенції (ITCZ) – області низького тиску поблизу екватора. Саме в цьому місці зустрічаються північно-східні та південно-східні пасати.
У цій частині світу утворюються важкі хмари, коли тепле повітря піднімається і змішується з більш холодним. Результати дослідження показали, що ця зона звузилася, що призвело до зниження хмарного покриву.
Водночас субтропічна суха зона розширилася. Такі зміни призвели до зниження рівня глобального хмарного покриву. Ступінь цього зниження варіюється від періоду до періоду, але в середньому Земля втрачає свої хмари зі швидкістю від 0,72% до 0,17% за десятиліття.
"Я впевнений, що нам вдалося знайти відсутню ланку, що пов'язує глобальне потепління з зменшенням хмарності", — говорить Целіудіс.
Вивчені вченими дані з супутника NASA Terra підтверджують результати попереднього дослідження. У ньому говорилося, що хмарність на Землі зменшується приблизно на 1,5% кожне десятиліття, а це сприяє більш високому рівню потепління на планеті.
На перший погляд, такі цифри можуть здатися незначними, але це вказує на "важливу роль хмар, яка може бути втрачена", підкреслив кліматолог з Інституту метеорології Макса Планка Бйорн Стівенс.
Нагадаємо, вчені розповіли, чому хмари "пливуть по небу". Дослідники пролили світло на те, чому хмари виглядають так, ніби вони просто підвішені в повітрі або парять по небосхилу.