п’ятниця18 жовтня 2024
ps-ua.com

Голова НБУ прогнозує, що страховики повністю адаптують свою діяльність до нових вимог до кінця 2024 року.

Страхові компанії до кінця 2024 року повністю адаптують свою діяльність до вимог нового законодавства, насамперед щодо платоспроможності, розкриття інформації та належного функціонування системи управління, прогнозує голова Національного банку України Андрій Пишний.
Глава НБУ прогнозирует, что страховщики полностью адаптируют свою деятельность к новым требованиям до конца 2024 года.

Страховики до кінця 2024 року повністю адаптують свою діяльність до вимог нового законодавства, перш за все в питаннях платоспроможності, розкриття інформації та належного функціонування системи управління, очікує голова Національного банку України Андрій Пишний.

"Ми позитивно оцінюємо роботу страхового ринку, який виконує свої зобов'язання перед споживачами, незважаючи на воєнний стан та всі пов'язані з цим труднощі. По завершенні трансформації страховий ринок може бути дуже цікавим для залучення приватного капіталу", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"Ми чітко бачимо таку перспективу, можливо, навіть вже в наступному році", – додав Пишний.

Він нагадав, що до 1 липня 2024 року страхові компанії повинні були виконати вимоги щодо фінансового стану, більшість з них виконала, і на сьогодні вони є прозорими та платоспроможними, а частина страховиків, які ще не адаптували свою діяльність, йдуть цим шляхом.

"Ряд компаній зараз виконує узгоджені з Національним банком плани відновлення діяльності та фінансування, а деякі вирішили вийти з ринку. Це, знову ж таки, свідчить про зрілість ринку та усвідомлення того, що бізнес-модель і здатність ефективно конкурувати в цьому сегменті вимагають або великих інвестицій, або відповідальних рішень", - зазначив голова Нацбанку.

Ефективність тих суб'єктів ринку, які зробили ставку на прозорість, конкурентоспроможність, побудову ринкової моделі, зростає, вважає він.

В цілому, коментуючи суттєве скорочення кількості учасників небанківського фінансового ринку за останні два роки, Пишний зазначив, що активи фінансових компаній та страхового ринку зросли, хоча активи ломбардів та кредитних спілок зменшились.

За його словами, небанківський фінансовий ринок проходить зараз той етап оздоровлення, який свого часу пройшов банківський сектор: розкриття структури власності, застосування нових вимог щодо капіталу, звітності, фінансового моніторингу, формування системи внутрішнього контролю, побудова обліково-реєструючих систем, системи корпоративного управління.

"Цей еволюційний процес повинен зробити ринок більш стійким, привабливим, прозорим, зрозумілим, безпечним. Він не повинен бути інфраструктурою для обслуговування тіньового обігу та системи оптимізації оподаткування", – підкреслив голова НБУ.

Він додав, що для регулятора важливі питання, пов'язані зі структурою власності, оскільки ведеться системна робота над реалізацією бачення концепції нульової терпимості до присутності російського впливу у фінансовому секторі, і це – логічне продовження секторних санкцій до російського фінансового сектору.

"Ми поставили мету розкрити структури власності, викорінити явище номінальної власності, дослідити джерела, за рахунок яких учасники створили компанію та підтримують її капітал. З урахуванням початкових обсягів ринку – близько 2 тисяч учасників – це непрості виклики, але у нас немає іншого варіанту окультурювання цього "дикого поля" до міжнародних стандартів", – зазначив Пишний.

Як повідомлялося, Національний банк України став регулятором небанківських фінансових установ з 1 липня 2020 року. До нього перейшли функції ліквідованої Національної комісії, яка здійснювала державне регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Після цього на ринку залишилися два регулятори – Нацбанк та Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку.

За останні два роки кількість учасників цього ринку скоротилася з 1614 до 946, у тому числі фінансових та лізингових компаній – з 968 до 525, страхових – з 127 до 75, ломбардів – з 192 до 114, кредитних спілок – з 185 до 111, внутрішніх платіжних систем – з 38 до 15. Зросла тільки кількість колекторських компаній – з 67 до 75.