Усе справа в незвичайній мутації: вчені з'ясували, чому деякі люди не хворіють на норовірус.

Норовірус, часто називають "зимовим блювотним вірусом" — це високоінфекційний і стійкий патоген, який викликає широко поширені шлунково-кишкові захворювання. Щорічно він вражає близько 685 мільйонів людей і відомий своїм швидким розповсюдженням у умовах тісного контакту, таких як лікарні, будинки для літніх людей, школи та круїзні лайнеру. Однак існують люди, які завдяки своїй незвичайній особливості є невразливими до нього, пише BBC.

Стійкість норовірусу — це ключова проблема в боротьбі з його спалахами, оскільки він здатний витримувати екстремальні умови, включаючи спеку до 70 градусів, мороз і тривале перебування в сухому середовищі. Міцна білкова оболонка вірусу захищає його від дезінфікуючих і миючих засобів на спиртовій основі, що робить багато стандартних протоколів очищення неефективними, як пояснює Патрісія Фостер, заслужений професор біології Університету Індіани в Блумінгтоні.

Здатність вірусу заражати людину всього лише десятьма частками, у порівнянні з 100-400 частками у SARS-CoV-2, наочно ілюструє його вірулентність. Однак деякі люди мають вроджені біологічні особливості, які роблять їх більш стійкими. Різні дослідження показали, що близько 20% людей європейського походження мають мутацію в гені FUT2, яка вимикає фермент, необхідний для виробництва певних клітинних рецепторів, потрібних норовірусу для зараження організму.

Такі люди, яких називають несекреторами, природним чином захищені від штаму GII-4, який є причиною більшості спалахів у всьому світі. Група крові також відіграє важливу роль: люди з групою В демонструють більшу стійкість у порівнянні з людьми з групами А, АВ або О, стверджують вчені. Незважаючи на це, норовірус продовжує еволюціонувати, знаходячи альтернативні способи зараження навіть тих, хто має часткову стійкість.

Фостер підкреслює, що вірус стає все більш спритним у взаємодії з різними точками зв'язування клітин, що підкреслює гостру необхідність у більш ефективних втручаннях у його лікування та профілактику. Вплив вірусу на різні сфери нашого життя дуже великий: він щорічно викликає 200 000 смертей, в основному в країнах з низьким рівнем доходу, і значну кількість госпіталізацій у розвинених країнах, таких як США.

Зусилля щодо розробки вакцини проти норовірусу стикаються з численними проблемами. Його швидка еволюція та генетична мінливість вимагають, щоб вакцини були націлені одночасно на кілька штамів. Однак досягнення в лабораторних методах, такі як вирощування норовірусу в клітинах кишечника людини, відкрили можливості для вивчення ефективності вакцин.

Вчені виступають за використання полівалентних вакцин для забезпечення широкого захисту, особливо у дітей молодшого віку, щоб запобігти імунному імпринтингу — неефективному імунному відповіді, викликаному невідповідністю розпізнавання вірусних штамів. Такі компанії, як Moderna та HilleVax, вже проводять клінічні випробування, використовуючи технології мРНК та вірусоподібних частинок для стимуляції імунітету без інфекції. Потенційний успіх цих вакцин полягає в їх здатності адаптуватися до нових штамів і забезпечувати стійкий імунітет.

Дослідники зберігають обережний оптимізм: одні порівнюють ситуацію з вакцинами проти грипу, які потребують регулярного оновлення, інші припускають більш довговічні рішення, схожі на вакцини проти респіраторно-синцитіального вірусу. Досягнення навіть часткового успіху в розробці вакцин могло б значно знизити глобальну загрозу для систем охорони здоров'я, яку несе норовірус.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо у вас виникають проблеми, зверніться до фахівця.