Повернення лише одного виду в Єллоустон призвело до процвітання всієї екосистеми: про кого йдеться?

Ідея про те, що повернення або зникнення вищих хижаків може вплинути на кожну частину харчового ланцюга і систему в цілому, здається, отримала підтвердження. У новому дослідженні вчені підсумували 20-річне дослідження, розпочате в Національному парку Єллоустоун у 1990-х роках, пише Live Science.

У 1920-х роках вчені зафіксували, що сірі вовки (Canis lupus) повністю зникли з Національного парку Єллоустоун, а популяції пуми (Puma concolor) виявилися настільки низькими, що вченим довелося за ними спостерігати. В результаті олені вапіті (Cervus canadensis) процвітали без цих хижаків, що, в свою чергу, призвело до знищення деяких популяцій рослин. Втрата деяких дерев і чагарників потім поставила під загрозу популяції бобрів. Ця послідовність подій відома як трофічний каскад — коли дії вищих хижаків непрямо впливають на інші види, що знаходяться нижче в харчовому ланцюгу, врешті-решт впливаючи на всю екосистему.

Відомо, що подібні трофічні каскади формували екосистеми інших парків, таких як Олімпійський національний парк у Вашингтоні після зникнення вовків. У 1980-х роках вчені помітили, що популяція пуми в Єллоустоуні відновилася, а вовки були повторно заселені на територію парку лише в 1995 і 1996 роках.

Вчені не були впевнені, чи зможе повернення хижаків відновити баланс в екосистемі парку. Однак тепер, у новому дослідженні, вчені нарешті підсумовують 20-річний експеримент: передбачається, що повернення вовків у парк, ймовірно, мало каскадний ефект, що принесло користь системі в цілому.

Команда з Університету штату Орегон проаналізувала дані, зібрані з 2001 по 2020 рік, щодо чагарників верби вздовж струмків у Єллоустоуні. Вчені вивчили об'єм крони верби — загальний простір, зайнятий гілками, стеблами та листям чагарника — вимірювання об'єму дозволило дослідникам розрахувати загальну біомасу чагарників.

За словами першого автора дослідження Вільяма Ріппла, результати аналізу показали збільшення об'єму крони верби вздовж струмків на 1500% за період дослідження, що свідчить про значне відновлення цих чагарників. Дослідження пов'язує це значне відновлення вербових чагарників зі скороченням поїдання лосями, ймовірно, через повернення хижаків у регіон.

Нове дослідження також підкреслює важливість довгострокового моніторингу, оскільки такі зміни не відбуваються миттєво, і для їх розуміння потрібні терпіння та наполегливість.

Ріппл також зазначає, що в подальшому вони з колегами мають намір вивчити інші фактори, такі як зміна клімату та зростаюча популяція бізонів, які впливають на трофічний каскад. Також вчені планують розглянути, як популяції бобрів формують ландшафт і екосистему.