На узбережжі Чилі та Перу розкидані "живі камені", які кровоточать: що це таке (фото)

Прогулюючись уздовж берегів Чилі та Перу, можна натрапити на "живий камінь", який виглядає так, ніби кровоточить. Це дивне створіння науковцям відоме як Pyura chilensis. З першого погляду може здатися, що воно схоже на морського їжака, але для багатьох воно виглядає так, ніби купа органів застрягла в камені, пише IFLScience.

Насправді це зовсім не камінь, а фільтратор, родич асцидій. Таке відкриття може здаватися дуже дивним, але місцеві жителі навіть вживають ці "живі камені" в їжу. Смачним вважається червона частина, захована серед темної екзоскелетної структури, яка виглядає як камінь.

Варто зазначити, що темна екзоскелетна структура характерна для підтипу і відома як туницинова "туника" (Tunicata). Вона є витривалим домом, в якому можуть жити тисячі особин, по суті, мешкаючи в одній "скелі". Ці організми не мають мозку та органів чуття, а також є неприхотливими сусідами, які живуть у припливних зонах узбережжя Перу та Чилі, де їх активно використовують у місцевій кухні.

Через червоний відтінок їх м’яких тканин людям часто здається, що "живі камені" кровоточать, але насправді кров піуре ще більш дивна. Вчені виявили, що кров цих створінь зовсім не червона, а прозора і наповнена елементом, відомим як ванадій — сріблясто-білий метал. Дослідники з Центру біологічного різноманіття також виявили, що піуре можуть містити в 10 мільйонів разів більше ванадію порівняно з морською водою, в якій вони живуть.

Десятиліттями вчені намагалися зрозуміти, як і чому фільтратори накопичують ванадій у таких великих кількостях, оскільки метал токсичний для більшості інших тварин навіть у досить малих дозах. Однак на це питання досі немає відповіді. Невідомо також, чи може вживання піуре мати значні наслідки для здоров'я людини.

Не менш цікавим є те, що цей елемент насправді має досить цікаві хімічні властивості, а тому має потенціал як носій майбутньої енергії. В результаті цей вид фільтраторів представляє особливий інтерес для хіміків по всьому світу.

P. chilensis також відомий своїм статевим життям. Народжені самцями, вони стають гермафродитами в "статевій зрілості", що надає їм все необхідне обладнання для розмноження з іншими представниками свого виду. Однак, якщо вони опиняються в скрутному становищі, вони фактично можуть розмножуватися самостійно шляхом самооплодотворення. Більше того, вчені також виявили, що самооплодотворене потомство, ймовірно, так само успішне, як і потомство з двома батьками.