Останнім часом вчені все частіше говорять про те, що ключові течії Атлантичного океану, також відомі як Атлантична меридіональна обертаюча циркуляція (AMOC), можуть ослабнути в найближчі десятиліття. Основною причиною називають зміну клімату планети, викликану людською діяльністю, пише Live Science.
Більшість експертів погоджуються з тим, що AMOC може сповільнитися в майбутньому, але дослідники все ще сперечаються про те, чи вже сповільнилися течії Атлантичного океану. Тепер нове дослідження показало, що Атлантична циркуляція залишається стабільною з 1960-х років — це вказує на те, що система може бути більш стійкою до потепління, ніж вважалося раніше.
Проте деякі вчені вважають результати нового аналізу суперечливими. Справа в тому, що попередні дослідження показують неоднозначні результати, при цьому деякі вказують на те, що AMOC сьогодні слабкіший, ніж будь-коли за останнє тисячоліття. Водночас інші роботи не знайшли майже жодних доказів того, що сила течії знижується. За словами дослідника клімату з Технічного університету Мюнхена в Німеччині Майї Бен-Ямі, питання про ослаблення AMOC все ще залишається відкритим.
Зазначимо, що AMOC — це система течій Атлантичного океану, зокрема і Гольфстрім, яка циркулює по гігантській петлі від Антарктиди до Гренландії. Відомо, що AMOC переносить тепло в Північну півкулю, а його ослаблення може викликати значне похолодання в Північній Європі та різкі порушення погодних умов по всьому світу.
Прямі спостереження за силою AMOC проводилися лише до 2004 року. Тому для вимірювання довгострокових тенденцій у циркуляції Атлантики дослідники покладаються на кліматичні параметри або "відбитки пальців", які, на їхню думку, пов'язані з AMOC. До них належать температура поверхні моря, солоність, висота поверхні моря, густина води та дані по морським відкладенням. За словами Бен-Ямі, вчені досі не впевнені в ослабленні AMOC, оскільки всі ці різні відбитки можуть давати нам різні результати.
Водночас результати нового дослідження вказують на те, що за останні 60 років AMOC насправді не ослаблювався. Проте експерти скептично ставляться до таких висновків. За словами професора та океанографа, який є одним з керівників відділу досліджень системного аналізу Землі в Потсдамському інституті досліджень впливу клімату в Німеччині, Стефана Рамсторфа, існує безліч факторів, які можуть впливати на перенесення тепла з океану в атмосферу.
Втрати тепла на поверхні також залежать від температури повітря, швидкості вітру, вологості, радіації та хмарності складним чином, і всі вони точно не відомі. Ще одна проблема полягає в тому, що новітні кліматичні моделі, ймовірно, можуть не найкращим чином підходити для такого типу аналізу через чутливість і нездатність відтворити деякі минулі океанічні події.
Проте є експерти, які виявилися менш критичними до нової роботи. Наприклад, за словами професора кліматології та океанології в Університетському коледжі Лондона Дэвіда Торналлі, AMOC, наприклад, міг значно ослаблюватися в минулому. Його дослідження з колегами показало, що це сталося в 1800-х роках, а потім у 1900-х роках настав період стабільності. Простими словами, за останні 60 років AMOC дійсно міг залишатися стабільним.