Визначили час захисту організму: розроблено новий метод оцінки імунітету після вакцинації.

Нещодавнє дослідження вчених виявило, чому деякі вакцини забезпечують тривалу захист, а інші вимагають частого ревакцинування. У той час як вакцини від таких хвороб, як віспа та жовта лихоманка, викликають реакцію антитіл, що зберігається на все життя, інші вакцини, наприклад, від грипу або малярії, мають більш швидкоплинний ефект, пише Gavi.

Ключ до розгадки довгостроковості імунітету від вакцин, можливо, криється в тому, як імунна реакція формується під впливом певних молекулярних процесів в організмі, і це відкриття може поліпшити майбутні конструкції лікарських засобів.

Вакцини в основному працюють, піддаючи імунну систему впливу не небезпечних компонентів патогена, щоб навчити її розпізнавати і нейтралізувати реальні загрози в подальшому. Життєво важливою частиною цього захисного механізму є вироблення B-клітинами антитіл, які зв'язуються з патогенами, блокуючи інфекції та помічаючи їх для знищення.

Однак довговічність цієї імунної пам'яті значно варіюється в залежності від вакцини — загадка, яку автор дослідження, професор Балі Пулендран зі Стенфордського університету називає "однією з великих таємниць вакцинології". Пулендран і його команда раніше виявили молекулярну "підпис" в імунних клітинах, званих плазмобластами, яка передбачає силу реакції антитіл незабаром після вакцинації. Однак ця підпис не пояснювала, чому деякі реакції тривають довше.

Використовуючи машинне навчання для аналізу зразків крові добровольців, які отримали вакцини проти грипу, дослідники виявили ще одну молекулярну підпис, пов'язану з більш тривалим відповіддю антитіл. Цей маркер, пов'язаний з РНК, виявленою в тромбоцитах та їх клітинах-попередниках у кістковому мозку, може впливати на виживання плазматичних клітин, що виробляють антитіла.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Immunology, поширило свої висновки на вакцини проти таких захворювань, як малярія, жовта лихоманка та COVID-19. Воно показало, що деякі вакцини сприяють створенню сприятливого клітинного середовища, що, можливо, збільшує тривалість життя плазматичних клітин.

Таке більш глибоке розуміння може призвести до створення більш довговічних вакцин і персоналізованих графіків імунізації на основі простого аналізу крові після вакцинації, вважають автори. Однак експерти попереджають, що довговічність вакцин, ймовірно, залежить від складних факторів, що виходять за рамки виявлених молекулярних ознак.

Проте потенціал "вакцинного чипа", що дозволяє передбачити, кому може знадобитися ревакцинація, відкриває великі можливості для точної медицини. Подібні дослідження демонструють зростаюче перетинання імунології та обчислювального аналізу у вирішенні глобальних проблем охорони здоров'я та підвищення рівня комфорту людей, які звертаються за медичною допомогою.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до спеціаліста.