Смертельний контакт: вчені виявили можливий спосіб подолання сепсису.

Дослідники з Медичної школи Університету Конн зробили важливе відкриття, що стосується смертоносного розвитку сепсису — захворювання, яке, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), щорічно забирає 11 мільйонів життів у всьому світі.

Вченим вдалося вивчити смертельний процес, відомий як сепсис, і таким чином наблизитися до запобігання фатального результату для людей, які від нього страждають, пише University of Connecticut.

Дослідження, опубліковане 23 січня в журналі Cell, показало, як умираючі клітини ненавмисно запускають смертоносну ланцюгову реакцію серед сусідніх клітин, підживлюючи важке запалення, характерне для сепсису. Сепсис виникає, коли імунна відповідь організму на інфекцію виходить з-під контролю, що призводить до розповсюдженого запалення, відмови органів і часто до смерті.

Хоча довгий час вважалося, що інфекції самі викликають цю запальну реакцію, останні дослідження вказують на те, що ключову роль у ній відіграють неінфіковані клітини. Ці здорові клітини поводяться так, ніби вони заражені, гинуть і посилають шкідливі повідомлення сусіднім клітинам, що сприяє продовженню запального циклу.

Команда Університету Конн тепер ідентифікувала ці повідомлення як везикули — крихітні бульбашки, пов'язані з мембраною, які викидають умираючі клітини в безнадійній спробі вижити. Процес починається з того, що справді інфіковані клітини намагаються зупинити поширення патогенів. Ці клітини виділяють на свою поверхню білок під назвою газдермін-D, який утворює пори, що пробивають клітинну мембрану, в результаті чого клітина гине і вивільняє свій вміст.

Проте деякі клітини намагаються уникнути смерті, викидаючи ділянки своїх пошкоджених мембран, що містять ці пори з газдерміном-D. Викинуті мембрани утворюють везикули, які вільно плавають. Коли ці везикули стикаються з сусідніми здоровими клітинами, пори газдерміна-D вбудовуються в їх мембрани, по черзі вбиваючи їх.

Ця ланцюгова реакція смерті поширює запалення і погіршує симптоми сепсису. Віджай Ратхинам, імунолог з Медичної школи Університету Конн і автор дослідження, так описує цей процес: "Коли умираюча клітина вивільняє ці везикули, вони можуть просто перенести ці пори на поверхню сусідньої здорової клітини, що призводить до її загибелі".

Цей ненавмисний побічний ефект, коли клітини намагаються врятуватися, сприяє розвитку запалення, яке спостерігається при сепсисі. Наразі Ратхинам і його команда вивчають способи пригнічення утворення або функціонування везикул газдерміна-D, що може відкрити шлях до нових методів лікування не лише сепсису, але й інших запальних захворювань.

Подібні дослідження — важливий крок до розуміння клітинних механізмів, що викликають небезпечні захворювання, і вони підкреслюють складну взаємодію між інфекцією, нашим організмом і запаленням. Відкриття везикул газдерміна-D розпочало нову сторінку в боротьбі із запальними захворюваннями, даючи надію на більш ефективні методи їх лікування в майбутньому.

Важливо! Ця стаття основана на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.