вівторок18 березня 2025
ps-ua.com

Простий рефлекс чи основа нашої координації: чому ми смикаємося уві сні.

Випадкові мимовільні рухи під час сну є нормою для мільярдів людей і тварин. Проте вчені вважають, що ці звичайні рухи насправді можуть бути ключовим механізмом у формуванні нашої координації.
Простой рефлекс или основа нашей координации: почему мы подергиваемся во сне?

Спостерігаючи за різкими рухами лап домашніх тварин під час сну, люди давно асоціюють ці дригання зі сновидіннями. У людей швидкі рухи очей (REM) під час глибокого сну тісно пов'язані зі сновидіннями, і вважалося, що подібні дригання у тварин також вказують на цю причину. Проте справжні корені цього рефлексу можуть бути зовсім іншими і важливими для всього організму, пише Vox.

Нейробіолог Марк Блюмберг з Університету Айови поставив під сумнів це припущення, зауваживши, що у новонароджених тварин, які мають мінімальний життєвий досвід, також спостерігаються дригання під час сну. Він висловив своє здивування з цього приводу: "У новонароджених тварин було дуже мало досвіду бадьорості. Про що ж, чорт візьми, вони мріють під час сну?"

Щоб з'ясувати це, Блюмберг провів експерименти на новонароджених щурах, хірургічно відключивши ділянку мозку, пов'язану з генерацією снів. Дивно, але дригання залишилися незмінними, що свідчить про те, що ці рухи не обов'язково пов'язані зі сновидіннями.

Дослідження Блюмберга припускає, що ці дригання слугують розвиваючомуся мозку механізмом для складання карти і розуміння тілесних рухів. Кожне дригання надсилає сенсорний зворотний зв'язок, допомагаючи мозку дізнатися про будову і можливості тіла. Цей процес особливо важливий для молодих тварин, коли у них формується сенсомоторна система.

Дригання під час сну, також відомі як міоклонічні дригання, характерні не лише для людей і домашніх тварин — птахи, рептилії і навіть комахи також їх переживають. Дельфіни та деякі кити дригаються лише з одного боку тіла, оскільки під час сну у них активна лише половина мозку.

У людей гіпнічні дригання, раптові поштовхи перед засинанням, вважаються механізмом виживання, що залишився від наших предків, які жили на деревах, і запобігають їх падінню з гілок.

Вчені також виявили, що дитинчата щурів дрижать частіше, ніж дорослі особини, що підтверджує ідею про те, що ці рухи допомагають налаштувати моторний контроль у процесі розвитку.

У старих тварин, хоча дригання відбуваються рідше, вони можуть сприяти рекалібруванню і підтримці цих систем. Ця точка зору спростовує традиційне уявлення про те, що дригання під час сну є простим побічним продуктом сновидінь, підкреслюючи їх важливу роль у неврологічному розвитку і підтримці нашої координації.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви стикаєтеся з проблемами, зверніться до фахівця.