Пік активності сонця відбувається кожні 11 років, проте в попередні періоди полярне сяйво над Одеською областю не спостерігалося. Справа в тому, що на забарвлення нічного неба також може впливати геомагнітне поле. Про це повідомив голова громадської організації "Зелений лист", хімік і біолог Владислав Балінський в інтерв'ю Українській Службі Інформації.
Сонячна активність дійсно є першим фактором появи полярного сяйва. Але не менш важливим фактором є геомагнітне поле. Під час сонячної бурі воно затримує радіацію, захищаючи життя на планеті від згубного впливу. Над Північним і Південним полюсами геомагнітне поле перебуває на максимально низькому рівні, тому частинки сонячного вітру прориваються в нижні шари атмосфери, збуджують електрони в атомах кисню, азоту та інших газів — і електрони починають випромінювати світло, зазвичай зеленого або зеленувато-жовтого кольору.
У високих шарах атмосфери, коли сонячна радіація натрапляє на високе геомагнітне поле, електрони світяться червоними і малиновими відтінками. Саме тому ми бачимо над Одеською областю рожеве небо.
"Нові наукові дослідження показують, що геомагнітне поле Землі також має свої цикли. Воно може ослаблюватися, а може й посилюватися. Дослідження свідчать, що за останні 200 років геомагнітне поле Землі ослабло на 10%", — пояснив Владислав Балінський.
Завдяки цьому ослабленню сонячний вітер проривається нижче в атмосферу і викликає полярне сяйво. Цикл може тривати сотні, а то й тисячі років, тому вчений радить жителям Одеси звикати до кольорового неба.
"Ще додам, що полярне сяйво не має значного впливу на людей, тварин чи техніку. Великою загрозою для здоров'я та функціонування електромереж є саме електромагнітна складова, яка спостерігається одночасно з сонячною бурею, за два-три дні до появи полярного сяйва", — зазначив еколог.
Нагадаємо, ввечері 10 жовтня українці в кількох регіонах спостерігали північне сяйво. Фото публікували в соцмережах жителі Київської, Вінницької, Рівненської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської та інших областей.
Також у журналі Earth, Planets and Space в серпні опублікували перше гіперспектральне зображення північного сяйва. Це дозволило науковцям отримати нові дані про загадкове явище.