Полет до найближчої зірки у 1750 разів швидше: запропоновано новий метод міжзоряних подорожей.

Група фізиків запропонувала новий спосіб пересування в космосі, який дозволить дістатися до найближчої зоряної системи Альфа Центавра всього за 40 років, а не за 70 000 років за допомогою існуючих технологій. Це в 1750 разів швидше. Свою ідею фізики представили у журналі Acta Astronautica, пише Space.

Основна проблема досягнення іншої зоряної системи полягає в тому, як ефективно та доступно створювати і передавати достатню кількість енергії космічному кораблю. Сучасні космічні кораблі потребують розміщення величезних сонячних панелей та значної кількості пального на борту, щоб дістатися до найближчих зірок. Але навіть у такому випадку сучасні хімічні двигуни не дозволяють досягти найближчих зірок протягом людського життя.

Отже, фізики запропонували використовувати для міжзоряних подорожей електронні промені, що складаються з електронів, які рухаються майже зі швидкістю світла. Це називається релятивістською швидкістю, тому ці промені є релятивістськими електронними променями.

Найближча до нас зоряна система Альфа Центавра, що складається з трьох зір, знаходиться на відстані 4,3 світлових року від нас. Це приблизно в 2000 разів далі, ніж знаходиться найвіддаленіший космічний апарат "Вояджер-1". Щоб досягти такої відстані і вийти в міжзоряний простір, "Вояджеру-1" знадобилося 48 років. Розрахунки вчених показують, що для досягнення Альфи Центавра за допомогою існуючих хімічних ракетних двигунів космічному кораблю знадобиться приблизно 70 000 років.

За словами фізиків, у даному дослідженні йдеться про те, як допомогти безпілотному космічному апарату набрати необхідну швидкість, щоб досягти найближчої зірки за значно коротший час, який був би меншим за середню тривалість людського життя. Це залежить від здатності доставляти достатню кількість кінетичної енергії космічному апарату не дуже дорогим способом.

Наразі однією з найпопулярніших ідей є використання лазерного променя, що складається з фотонів, тобто частинок світла, який би надавав космічному апарату зі світловим вітрилом необхідну енергію для досягнення релятивістської швидкості.

Однак проблема полягає в тому, що на величезних відстанях дуже складно підтримувати стабільність лазерного променя і не дозволяти йому розсіюватися, що не дозволить космічному апарату набрати майже швидкість світла. При цьому виникає складність з отриманням необхідної енергії для створення і підтримання такого лазерного променя, що є дуже дорогим.

За словами фізиків, електрони набагато легше розігнати до майже швидкості світла, а також можна уникнути розсіювання електронного променя за допомогою існуючих технологій. Дослідження передбачає, що можна утримувати електронний промінь у стабільному стані навіть на відстані, що в 1000 разів перевищує відстань від Землі до Сонця, яка становить 150 млн км. Це означає, що космічний апарат отримає необхідну енергію для досягнення релятивістської швидкості.

Розрахунки фізиків показують, що космічний апарат приблизно такого ж розміру, як "Вояджер-1" і вагою в 1 тонну (таким чином на ньому можна буде розмістити багато наукових приладів) зможе набрати швидкість, яка становитиме 10% швидкості світла. Таким чином, до зоряної системи Альфа Центавра він добереться всього за 40 років.

Фізики пропонують розмістити близько до Сонця інший космічний апарат, який буде отримувати сонячну енергію і створювати потужний електронний промінь.

Для того, щоб реалізувати цю ідею, необхідно багато роботи, але вчені оптимістично налаштовані і вважають, що все це реально. Таким чином, швидкі міжзоряні польоти перестануть бути чимось із області наукової фантастики.