Політ Хельги та Зоар: як два незвичайних манекени-астронавти врятували наше космічне майбутнє.

Місія Artemis I стала важливим кроком у освоєнні космосу людством, вивчаючи вплив радіації за межами захисного магнітного поля Землі. Але те, що зробило її по-справжньому унікальною, це наявність на борту космічного корабля "Оріон" двох спеціально сконструйованих жіночих манекенів, названих Хельга та Зоар, для аналізу впливу космічної радіації на людське тіло. Ці манекени, виготовлені з епоксидної смоли, що імітує людську тканину, та оснащені сучасними датчиками радіації, надали важливі дані для розробки заходів захисту майбутніх астронавтів, пише Nature.

Радіація становить значну небезпеку для космічних мандрівників, обумовлену двома основними джерелами: галактичними космічними променями (ГКП) та сонячними частками (СЧ). ГКП, що походять від далеких наднових та міжзоряних процесів, є високоенергетичними прихованими частками, від яких важко захиститися, і пов'язані з серйозними ризиками для нашого здоров'я, такими як рак та зниження когнітивних здібностей. СЧ, що походять від сонячних вивержень, становлять безпосередню загрозу, включаючи гострий радіаційний синдром, який може викликати нудоту, втому та пригнічення імунітету.

Магнітне поле Землі захищає життя від цих небезпек, але астронавти, які вирушають за межі низької навколоземної орбіти, піддаються посиленому опроміненню. На манекенах-першопрохідцях були встановлені два типи детекторів радіації: пасивні датчики, які накопичували сумарні дози, та активні датчики, що надавали дані про опромінення в режимі реального часу. Це дозволило науковцям відстежувати рівень радіації протягом всієї 25-денної місії, в тому числі в зонах підвищеного опромінення, таких як радіаційні пояси Ван Аллена, не наражаючи на небезпеку живі організми. Ці пояси складаються з захоплених часток, а в їх внутрішніх поясах переважають протони, тоді як у зовнішніх — електрони.

Якщо перетин внутрішнього пояса становив 8-15% від загальної дози опромінення, то зовнішній пояс викликав мінімальне опромінення через нижчий рівень енергії електронів, з'ясували вчені. Їх вибір жіночих манекенів був не випадковим, адже усунення прогалин у знаннях про те, як радіація впливає на жінок у космосі, є вкрай важливим, оскільки жінки-астронавти все частіше беруть участь у космічних місіях. Такі органи, як груди, особливо чутливі до радіації, що вимагає точних даних для обґрунтування стратегій зниження ризику розвитку раку.

Це дослідження також допоможе в майбутніх місіях, пов'язаних з тривалим перебуванням у відкритому космосі, де розуміння направленого впливу радіації та її впливу на різні ділянки тіла буде мати вирішальне значення для життя людей, що рухають усе людство вперед у майбутнє. Набір даних, отриманих Artemis I, є важливою науковою віхою в нашій історії. Він дозволяє дослідникам застосувати отримані знання на майбутніх польотах на Марс, де радіаційне вплив буде значно вищим. Очікується, що ці висновки стануть основою для розробки екранізації космічних апаратів та заходів індивідуального захисту, що забезпечать безпеку астронавтів, які вирушають на наступний великий і вкрай небезпечний космічний рубіж.