У 1831 році десь на поверхні Землі величезний вулкан прокинувся і вивергнув стільки попелу та диму, що небо потемніло, охолодивши Північну півкулю. Це призвело до загибелі врожаю, а люди страждали від голоду. І все ж, незважаючи на всі руйнування, вчені протягом століть не могли визначити місцезнаходження вулкана, пише Science Alert.
Тепер, завдяки ретельному аналізу попелу від виверження, який був захоплений і збережений у льодовому щиті Гренландії, група вчених під керівництвом вулканолога Вільяма Хатчінсона з Університету Сент-Ендрюс у Великобританії нарешті знайшла винуватця.
У новому дослідженні вчені нарешті зв'язали масштабну подію з вулканом Заварицького, розташованим на острові Симушир Курильських островів — неторканою смугою землі завдовжки всього 59 кілометрів, розташованою між Росією та Японією.
Під час дослідження Хатчінсон з колегами порівняли склад мікроскопічних уламків попелу, витягнутого з льодових кернів Гренландії, з зразками кальдери Заварицького. Результати показали ідеальне співпадіння. За словами Хатчінсона, пошук співпадінь зайняв багато часу і вимагав широкого співробітництва з вченими з Японії та Росії, які надіслали зразки, зібрані з різних вулканів за десятиліття.
У лабораторії вчені проаналізували два зразки попелу, один з вулкана, інший — з льодового керну, і вони виявилися ідентичними. Далі вчені приступили до аналізу віку та розміру виверження у записах Курильських островів.
Сьогодні дослідники по всьому світу мають доступ до набору інструментів, що дозволяє їм визначати місця геологічної активності. Однак майже 200 років тому вчені не могли використовувати глобальні станції сейсмічного моніторингу та супутники моніторингу Землі на низькій орбіті. В результаті виверження вулкана на віддаленому острові, яким би масштабним воно не було, легко уникало уваги дослідників.
Одне виверження, яке, як вважалося, стало причиною глобального похолодання з 1831 по 1833 рік, було приписане Бабуяна Кларо на Філіппінах. Однак ще в 2018 році вчені виявили, що цього насправді ніколи не відбувалося. Інша теорія, заснована на сірці, припускала, що вулкан міг бути розташований на острові Грехем — зникаючий і з’являючийся вулканічний масив у Сицилійській протоці.
У ході нового дослідження вчені також виявили кратер, що підтверджує їхні висновки. Сьогодні вулкан Заварицького знаходиться під кальдерою — порожнім басейном, що залишається після вибуху вулкана. Ця кальдера, ймовірно, утворилася під час виверження 1831 року.
Дослідники вважають, що обсяги попелу і диму, вивержених в результаті виверження вулкана, вистачило б, щоб викликати охолодження приблизно на 1 градус за Цельсієм. Для порівняння, це співвідносно з виверженням гори Пінабуту на Філіппінах у 1991 році.