Суспільство забрало їхні тіла: як моральний тягар значно більше впливає на жінок, ніж на чоловіків.

Протягом усієї історії людства суспільство встановлювало різні форми контролю над жіночим тілом — від диктування відповідного одягу до обмеження репродуктивних прав. Цей контроль часто пов'язаний із тим, що жінки оцінюють свій тілесний вибір через призму моралі, що меншою мірою стосується чоловіків. Це невідповідність може пролити світло на більш суворі суспільні судження та правила, з якими стикаються жінки щодо свого тіла, пише PsyPost.

Доктор Текла Моргенрот, доцент кафедри соціальної психології Університету Пердью, намагалася зрозуміти витоки цих гендерних обмежень. "Ми спостерігаємо численні обмеження тілесної автономії жінок у всьому світі — значно більше, ніж у чоловіків, — зазначила Моргенрот, — це стосується й унікальних для жінок форм поведінки, таких як доступ до абортів, але навіть у діях, що застосовуються до представників обох статей, існують розбіжності. Наприклад, для чоловіків бути топлес на пляжі — звичайна справа, а для жінок — неприйнятно".

Для вивчення цього феномену вчені провели два дослідження в США. У першому дослідженні взяли участь 335 осіб, які оцінювали різні види поведінки, деякі з яких були пов'язані з тілом (наприклад, нанесення татуювання, публічне з'явлення топлес), а інші — ні (наприклад, смітити, запізнюватися). Учасники оцінювали моральні наслідки цих вчинків, враховуючи, хто їх здійснює — чоловік чи жінка.

Результати, опубліковані в журналі European Journal of Social Psychology, показали, що поведінка, пов'язана з тілом, частіше розглядається як моральна проблема, коли вона асоціюється з жінками, ніж з чоловіками. Ця закономірність зберігалася навіть після врахування соціальної прийнятності, що свідчить про явну моралізацію жіночого тіла.

Другий етап дослідження був присвячений публічному топлес — контексту, в якому тілесна автономія жінок часто обмежена, тоді як чоловіки не стикаються з подібними проблемами. Дослідники виявили, що учасники частіше вдавалися до моральних аргументів при оцінці жіночого топлеса в порівнянні з чоловічим. Крім того, люди з високим рівнем доброзичливого сексизму — форми упереджень, що ідеалізують жінок у традиційних ролях, були більш схильні моралізувати саме жіноче тіло.

Ці результати дозволяють припустити, що суспільні тенденції до моралізації жіночого тіла сприяють посиленню обмежень і суджень, з якими вони стикаються. Розуміння цієї упередженості є вирішальним для вирішення проблеми нерівних стандартів, накладених на тілесну автономію, вважають автори. Це дослідження чітко демонструє масштаби морального осуду жіночого тіла і дозволяє зрозуміти суспільні механізми, які закріплюють гендерну нерівність щодо тілесної автономії в різних куточках світу.