п’ятниця08 листопада 2024
ps-ua.com

Небо встеле алмазами: науковці запропонували нестандартний спосіб порятунку планети.

Глобальне потепління, яке охоплює кожен куточок Землі, змушує науковців вигадувати все більш божевільні ідеї для його подолання. Цього разу вони вирішили застосувати метод, вартість якого вдвічі перевищує нинішній світовий ВВП.
Небо осыплется алмазами: ученые предложили оригинальный способ спасения Земли.

Дослідники останнім часом вивчають все більш інноваційні способи боротьби зі зміною клімату, і одна з особливо сміливих ідей полягає у використанні алмазного пилу для охолодження планети. Ця концепція передбачає щорічне викидання в атмосферу п’яти мільйонів тонн алмазних частинок з метою зниження глобальної температури на 1,6°C, що суттєво вплине на хід боротьби з потеплінням, пише IFLScience.

Ідея такого розпилення походить з геоінженерії, а саме з техніки, відомої як ін’єкція стратосферного аерозолю (SAI), яка традиційно використовує частинки сірки для відхилення сонячного світла. Однак сірка може становити значні ризики для планети, включаючи ненавмисне потепління стратосфери. Тому дослідники звернули увагу на альтернативи.

У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, вчені протестували різні матеріали, включаючи алюміній, кальцит, карбід кремнію, анатаз, рутил і алмаз, щоб визначити, наскільки добре вони відображають сонячне світло та не злипаються один з одним (що призводить до затримки тепла). Вони виявили, що алмаз перевершив діоксид сірки в моделюванні, виявившись найкращим матеріалом для відбиття сонячного випромінювання протягом 45 років. У моделі команди також враховувалися такі фактори, як тривалість перебування частинок в атмосфері та ймовірність їх злипання, що має критичне значення для визначення ефективності охолоджуючого матеріалу.

Незважаючи на перспективність, основною проблемою використання алмазного пилу є його приголомшлива вартість. Згідно з дослідженням, для досягнення зниження температури на 1,6°C знадобиться близько п’яти мільйонів тонн алмазних частинок на рік, що обійдеться приблизно в 200 трильйонів доларів до кінця століття. Це більше ніж удвічі перевищує поточний сукупний світовий ВВП, який у 2023 році становив 105,44 трильйона доларів, що робить фінансову реальність проекту серйозною перешкодою. Ще одна проблема полягає в тому, чи можна ввести в атмосферу тверді частинки, такі як алмази, не викликавши їх коагуляції, що зменшило б їх охолоджуючий ефект.

Діоксид сірки був єдиною нетвердою речовиною, яка була протестована в моделі, і деякі експерти, наприклад, Дуглас Макмартін з Корнельського університету, все ще скептично ставляться до практичності впровадження твердів частинок. Макмартін вважає, що, незважаючи на інноваційний потенціал інших матеріалів, сірка може залишатися найбільш життєздатним варіантом для ін’єкції стратосферного аерозолю в найближчому майбутньому.

Хоча підхід з алмазним пилом залишається теоретичним і фінансово непомірним, він підкреслює, наскільки далеко йдуть вчені в умовах прискореного зміни клімату. Алмази — це не просто коштовності, але й відмінні розсіювачі світла, тому їх і розглядають у цьому дослідженні. Однак масштаби і вартість їх використання для боротьби з глобальним потеплінням лише демонструють величезну складність подібних геоінженерних рішень.