Протягом багатьох років дослідники відзначали тісний зв'язок між синдромом дефіциту уваги і гіперактивності (СДВГ) та емоційними проблемами, але як цей зв'язок змінюється з часом, залишалося незрозумілим. Нещодавній аналіз даних про близнюків з дитинства до ранньої дорослості дозволив зробити нові висновки, показавши, що цей зв'язок не лише посилюється з віком, але й в значній мірі зумовлений спільними генетичними факторами, пише PsyPost.
СДВГ, розлад нервового розвитку, що впливає на увагу, імпульсивність та гіперактивність, зберігається і після дитинства, часто переходячи в підлітковий та дорослий вік. Хоча його точні причини залишаються загадкою, вирішальну роль відіграють як генетичні фактори, так і вплив навколишнього середовища, вважають вчені.
Дослідження також вказують на високу частоту спільного проявлення СДВГ та інших психічних розладів. Наприклад, від тривожності страждають близько 34% дітей і підлітків із СДВГ, а в дорослому віці вона стає ще більш поширеною і досягає 50%.
У новому масштабному дослідженні, опублікованому в журналі Psychological Medicine, вчені вивчали дані Twins Early Development Study, когортного дослідження близнюків, що відстежує когнітивні та поведінкові риси з часом. У дослідження увійшли дані більше 10 000 пар близнюків, народжених в Англії та Уельсі в період з 1994 по 1996 рік, охоплюючи п'ять етапів розвитку, від раннього дитинства (2-4 роки) до ранньої дорослості (21 рік).
Цей обширний набір даних дозволив вченим проаналізувати зв'язок між симптомами СДВГ та емоційними проблемами з часом. Результати показали, що зв'язок між ними існував з раннього дитинства, але значно посилювався в міру дорослішання людей. У середині дитинства гіперактивність та імпульсивність були сильніше пов'язані з емоційними труднощами.
Однак у міру переходу до підліткового та дорослого віку неуважність ставала більш домінуючим фактором, пов'язаним з емоційними проблемами. Цей зсув дозволяє припустити, що характер впливу СДВГ на психічне здоров'я змінюється в процесі розвитку. Подальший аналіз, що порівнює ідентичних та неідентичних близнюків, показав, що генетичні фактори відіграють значну роль у цій асоціації.
Ідентичні близнюки, у яких майже всі гени спільні, показали набагато сильнішу кореляцію між СДВГ та емоційними проблемами в порівнянні з неідентичними близнюками, у яких спільна генетична структура складає лише близько половини. Ці дані вказують на загальну генетичну основу між двома ускладненнями, зміцнюючи ідею про те, що СДВГ та емоційні проблеми можуть бути наслідком спільних біологічних механізмів.
Хоча дослідження надає цінну інформацію, воно також підкреслює важливість стратегій раннього втручання, які враховують як симптоми СДВГ, так і емоційні труднощі, адже лікування першого в зрілому віці проходить набагато важче і, іноді, менш результативно. Вирішення цих проблем на ранній стадії може допомогти пом'якшити довгостроковий вплив на психічне здоров'я мільйонів людей, особливо коли вплив неуважності на емоційне благополуччя стає більш вираженим у дорослому житті.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.