На Землі виявлено нову приховану зону вулканічної активності: де ховається небезпека (фото)

У липні 2024 року вчені зафіксували вибух на вулкані Судного дня, розташованому в національному парку Йеллоустон у США. Тепер дослідники вважають, що цей регіон може стати новим місцем вулканічної активності: результати нового дослідження показали, що резервуари магми, які живлять дикий викид супервулкана, схоже, зміщуються на північний захід від Йеллоустонської кальдери, пише Science Alert.

Нове дослідження було проведено групою під керівництвом сейсмолога Нінфи Бенінгтон з Геологічної служби США. Автори дослідження стверджують, що місце майбутнього риолітового вулканізму, ймовірно, змістилося на північний захід від Йеллоустонської кальдери. Вчені дійшли таких висновків на основі обсягу риолітового розплаву, що зберігається під північно-східною частиною кальдери.

Дослідники також виявили, що протягом останніх 160 000 років посткальдерний риолітовий вулканізм насправді відбувався на більшій частині Йеллоустонської кальдери, за винятком цього північно-східного регіону.

Слід зазначити, що Йеллоустон — один з найбільших супервулканів на планеті. Дослідники вважають цей регіон складним і динамічним одночасно — він вражаюче красивий і надзвичайно небезпечний. Попередні дослідження вже показали, що протягом останніх 2 мільйонів років Йеллоустон пережив три великі виверження, які сформували кальдеру — виверження, що створюють котлообразні басейни на поверхні планети, коли підземний магматичний осередок спустошується. Дослідники також виявили, що ці найбільші виверження чергувалися з меншими.

Відомо, що кальдероутворюючі виверження в Йеллоустоні відбуваються з резервуарів риолітового розплаву. Це багата кремнієм магма, вулканічний еквівалент граніту, липка, в'язка та повільно рухомий, і, як вважається, вона зберігається в величезних обсягах під Йеллоустонським регіоном.

Попередні дослідження припускали, що риолітічні резервуари підтримуються більш глибокими резервуарами базальтової магми. Слід зазначити, що цей розплавлений матеріал містить значно менше кремнію, ніж риолит, але також багатий залізом і магнієм. Він також менш в'язкий, ніж риолит, і більш щільний.

В новому дослідженні Бенінгтон з колегами використали ці відмінності для вивчення вмісту магматичного резервуара під Йеллоустонським плато. Один із способів моніторингу активності під поверхнею Землі полягає в вимірюванні поверхневих змін магнітних і електричних полів планети. Команда провела широкомасштабне магнітотелуричне дослідження в Йеллоустонській кальдері, а потім використала дані для моделювання розподілу резервуарів розплаву.

Результати вчених показують, що існує принаймні сім окремих областей з високим вмістом магми, деякі з яких живлять інші, на глибині від 4 до 47 кілометрів під землею — аж до межі земної кори і мантії.

Вчені виявили, що найбільш цікаве сховище розташоване на північному сході регіону. Тут розташовані величезні резервуари базальтової магми, які в нижній корі нагрівають і підтримують камери риолітової магми в верхній корі. Ці камери риолітової магми містять передбачуваний обсяг зберігання розплаву приблизно 388–489 кубічних кілометрів.

На жаль, за словами вчених, точний час і спосіб цих майбутніх вивержень вимагатимуть подальшого аналізу.