На новому знімку телескопа Хаббл дві галактики переплелися в "волоссі цариці": що відбувається (фото)

Космічний телескоп Хаббл зафіксував дві галактики, які взаємодіють між собою таким чином, що це призводить до утворення "вузлів у волоссі цариці", пише Space.

Астрономи з Європейського космічного агентства (ЄКА) представили новий знімок телескопа Хаббл (ЄКА управляє ним разом з NASA), на якому показані дві галактики з загальною назвою MCG+05-31-045.

Цей дует знаходиться на відстані 390 млн світлових років від нас у сузір'ї Волосся Вероніки. Латинською ця назва звучить як Волосся Береніки, адже сузір'я було названо на честь цариці Давнього Єгипту Береніки II, яка правила країною разом із чоловіком Птолемеєм III в III столітті до н.е.

На зображенні видно, що більша еліптична галактика витягує газ з меншої спіральної галактики, що призводить до руйнування її спіральних рук.

Цей міжзоряний газ є джерелом "пального" для утворення нових зірок в еліптичній галактиці. Водночас спіральна галактика врешті-решт залишиться майже повністю без газу, і в ній залишаться лише старіючі зірки. За словами вчених, цей процес завершиться через кілька мільйонів років, і до того часу "цариця Береніка буде страждати від вузлів у її волоссі".

Еліптична галактика в центрі знімка має характерну овальну форму та яскраве ядро. Зліва знаходиться її менший компаньйон з добре вираженими спіральними руками. Дві галактики з'єднує потік газу, що виходить з одного з спіральних рук меншої галактики.

Пара галактик MCG+05-31-045 входить до складу групи галактик під назвою скупчення Волосся Вероніки. Багато галактик у цьому скупченні пережили подібний процес злиття великої та маленької галактики,

У скупченні Волосся Вероніки є понад 1000 галактик, і деякі з них можна побачити на новому знімку телескопа Хаббл на задньому плані. Багато галактик у скупченні є еліптичними, деякі з них раніше були спіральними, але внаслідок зіткнення з іншими галактиками вони змінили свою форму.

Внаслідок подібних взаємодій між галактиками, як це показано на знімку, часто в більших компаньйонах відбувається сплеск зореутворення через отриманий новий газ з меншого компаньйона. Водночас останні часто після цього вже не можуть створювати нові зірки, адже їм не вистачає міжзоряного газу.