"Правило 3+30+300" є основою для створення більш зелених, здорових та стійких до спеки міст, що особливо важливо в умовах кліматичної кризи, коли Земля нагрівається з безпрецедентною швидкістю. Але скільки міст у всьому світі дійсно відповідають навіть мінімальним стандартам? Вчені дали відповідь, і вона невтішна, пише Science Alert.
Ця проста міра, відома як "Правило 3+30+300", спочатку була розроблена в Європі і тепер набирає популярності у всьому світі. Вона також встановлює мінімальний стандарт, необхідний для того, щоб відчути користь для здоров'я від природи в містах.
"Правило 3+30+300" передбачає наявність:
За словами наукового співробітника Центру міських досліджень в Університеті RMIT Тамі Крезер, вони з колегами перевірили стандарти, встановлені цим правилом, у восьми містах світу:
Результати вказують на те, що більшість будівель насправді не відповідали "правилу 3+30+300". Команда виявила, що дерев явно не вистачає навіть у деяких з найбагатших і знакових міст планети. Більше того, вчені вважають, що охолодження наших міст катастрофічно недостатньо, особливо в умовах глобального потепління.
Попередні дослідження показали, що люди частіше страждають від депресії, тривоги, ожиріння та теплових ударів у місцях з меншою кількістю дерев або обмеженим доступом до парків. За словами голландського експерта з міського лісового господарства професора Сесила Конейнендіка, який у 2022 році встановив мінімальний стандарт, названий "правилом 3+30+300", цей критерій базується на обширному огляді доказів, що пов'язують навколишнє середовище та добробут людини.
Варто зазначити, що правило "правило 3+30+300" поки що лише набирає популярність, проте в деяких містах Європи, США та Канади цю міру активно використовують, офіційно або неофіційно.
У новому дослідженні вчені застосували "правило 3+30+300" до глобального переліку міських дерев, який збирає дані з відкритих джерел від місцевих органів влади. Автори дослідження зазначають, що вісім міст були вибрані не випадково — вчені прагнули вибрати принаймні одне місто на кожному континенті Землі. В результаті вчені вибрали 8 міст, які вважаються лідерами в галузі міського лісового господарства та розвитку зелених зон.
Результати показують, що більшість будівель у 8 містах відповідали вимозі наявності трьох дерев, але не досягали рівня покриття кронами. Навпаки, три з чотирьох (75%) будівель пройшли 30%-й норматив покриття кронами в Сінгапурі, і майже кожне друге (45%) — у Сіетлі. Лише 3% будівель у Мельбурні мали адекватне покриття кронами, незважаючи на те, що 44% мали вид принаймні на три дерева. Центральний Сідней показав себе краще, хоча лише 17% міських будівель були достатньо затінені, незважаючи на те, що 84% мали вид принаймні на три дерева. В результаті Сінгапур став єдиним містом у світі, яке змогло набрати достатню кількість балів.
Дослідники також виявили, що доступ до парків був нерівномірним у містах: хороші оцінки отримали Сінгапур та Амстердам, тоді як лідерами антирейтингу стали Буенос-Айрес та Нью-Йорк.
Дослідники нанесли результати на карту і були здивовані, що більшість будівель у всьому світі мали вид на як мінімум три дерева, але все ще не мали достатнього навісу для району. Вчені виявили, що ці три дерева, як би вони не були видимі, часто занадто малі, щоб створити адекватну тінь. Ще однією проблемою стала щільність посадки — великі дерева, як правило, були занадто рознесені.