Вивчено геном найзагадковішої істоти Землі: вчені лише що розкрили три її головні таємниці.
Південний сумчастий кріт — дивовижний та незвичайний клубок золотистого пуху, який є одним із найзагадковіших видів природи. Його рідко можна побачити на поверхні, що значно ускладнює роботу науковців: у південного сумчастого крота є низка незвичайних рис, про які досі вчені не змогли отримати жодної інформації, пише IFLScience.
У новому дослідженні науковцям вперше в історії вдалося вивчити геном цього загадкового тварини, а також розкрити деякі з його найважливіших секретів. Для цього вчені видобули ДНК з тканин південного сумчастого крота, виявленого на півночі Австралії та зберігається в Південноавстралійському музеї.
Секвенуючи ДНК, науковці змогли вивчити її різними способами. В результаті їм вдалося зробити три основні відкриття:
- у них нефункціонуючі очі, які знаходяться під шкірою;
- у самок є сумка, спрямована назад;
- самці — єдині сумчасті, у яких немає мошонки.
Відомо, що південні сумчасті кроти мешкають у центральних пустелях Австралії і більшу частину часу проводять під землею, тому не дивно, що їм не надто потрібні очі. Однак вивчення генома дозволило команді показати, що ця адаптація відбулася в результаті поступової втрати генів, що кодують частини очей: втрати генів кришталика, колбочок, а потім і паличок.
Дихати під землею — також нелегка задача, тому південні сумчасті кроти розвинули додаткову копію одного з генів гемоглобіну. Простими словами, тепер їхні еритроцити здатні переносити більше кисню. Автори дослідження також вважають, що "додатковий тиск підземного способу життя та висока потреба в кисні для дитинчат у сумці могли призвести до дублювання цього гена для підтримки раннього розвитку".
Щодо третього відкриття, команда виявила, що у сумчастих кротів були втрачені або мутовані гени, що беруть участь у опусканні яєчок. Передбачається, що така трансформація могла статися, щоб мінімізувати опір під час руху по землі та піску.
Різноманіття скоротилося
Геном виду також є індикатором стану генетичного різноманіття виду з плином часу. Нове дослідження показало, що ще 100 000 років тому генетичне різноманіття цього виду було стабільним, але трохи більше 70 000 років тому почало скорочуватися.
Команда також виявила, що стало причиною генетичного різноманіття. Дивно, але цього разу люди не причетні — вчені припускають, що причиною стали кліматичні зміни, які відбулися на початку останнього льодовикового періоду.