Вчені розкритикували популярний метод пошуку життя у Всесвіті: інопланетян шукали зовсім не там.

У 2020 році вчені викликали захват суспільства, виявивши в атмосфері Венери фосфін — газ, потенційно пов'язаний з біологічною активністю. Це відкриття навело їх на думку про можливість існування життя, оскільки не було відомо жодного небіологічного процесу, здатного виробляти фосфін. Проте наступні дослідження поставили цей висновок під сумнів. Тепер дослідники сперечаються про те, чи присутній фосфін взагалі, і якщо так, то чи є його джерело біологічним чи абіотичним, що відображає ширші проблеми ідентифікації життя на екзопланетах, пише Nautilus.

Суперечки вчених лише підкреслюють основну перешкоду в астробіології та пошуках життя у Всесвіті: "проблему невідчутних альтернатив". Як підкреслює філософ Даремського університету Пітер Вікерс, складність полягає в тому, щоб виключити невідомі небіологічні пояснення спостережуваних явищ. Ця проблема зберігається й у дослідженнях біосигнатур, прикладом чого може слугувати переоцінка кисню та фосфіну. Первісні теорії розглядали ці гази як індикатори життя, поки вчені не виявили правдоподібні абіотичні джерела, такі як вулканічна активність або хімічні реакції в певних середовищах.

Пошук позаземного життя активізувався завдяки космічному телескопу НАСА імені Джеймса Уебба (JWST). Дані, отримані JWST під час вивчення планети K2-18 b, що знаходиться на відстані 120 світлових років від нас, вказують на можливу присутність диметилсульфіду (DMS) — з'єднання, асоційованого з життям на Землі. Одні інтерпретували це як свідчення наявності "водного світу" з умовами, придатними для життя, інші стверджували, що ці дані можуть вказувати на негостинний склад, подібний до нептунового, що ілюструє неоднозначність інтерпретації даних про атмосферу далекої планети. Зараз дослідники зосереджені на "ансамблях" газів, таких як кисень і метан, які навряд чи можуть співіснувати без біологічних процесів.

Хоча жоден абіотичний механізм поки не пояснив ці комбінації, скептицизм залишається. Такі астробіологи, як Сара Ругхаймер, підкреслюють важливість вивчення альтернативних абіотичних сценаріїв для забезпечення надійності інтерпретацій. Ругхаймер оптимістично оцінює знаходження переконливого ансамблю біосигнатур як привід для радості, але також визнає необхідність обережності в публічному спілкуванні для підтримки наукової довіри. Епізод з фосфіном на Венері надав новий імпульс дослідженню планет. Він надихнув заплановані місії на Венеру, щоб краще зрозуміти хімію її атмосфери та геологічну активність, що може уточнити критерії біосигнатур для екзопланет.

Клара Соуза-Сільва, провідний експерт з фосфіну, розглядає цей відроджений інтерес як цінний крок вперед, стверджуючи, що розгадка загадок Венери може дати розуміння, придатне до інших світів. Астробіологія процвітає завдяки ітераціям, коли сміливі твердження спонукають дослідження, щоб спростувати або уточнити їх. Невизначеність, властива цій області, є сильною стороною, що стимулює процес відкриттів. Як стверджують Вікерс та інші, процес оновлення гіпотез відображає динамічну природу науки. Прогрес у розумінні "планети-близнюка" Землі та інших небесних тіл продовжує вселяти надію на майбутні прориви в науковому співтоваристві, кажуть вони.