Нещодавно вчені досліджували виробництво та використання обсидіанових дзеркал у Тепечик-Чифтлик, археологічному пам’ятнику в Анатолії, Туреччина. Ці дзеркала, виготовлені з вулканічного скла, є рідкісними артефактами, пов’язаними із символічною та церемоніальною роллю, а не з практичним використанням, пише Arkeonews.
Дослідження показало, що обсидіанові дзеркала — надзвичайно рідкісні: лише 56 відомих зразків знайдено на шести ділянках у Центральній Анатолії та на одній в Леванті.
Ці дзеркала, ймовірно, були символами статусу або церемоніальними предметами, а не функціональними інструментами. Їх виявлення в поховальних та ритуальних контекстах вказує на більш глибоке символічне значення, можливо, пов’язане з духовними віруваннями або соціальною ієрархією.
Тепечик-Чифтлик, заселений з неоліту до раннього енеоліту (приблизно від 7000 до 6000 років до н. е.) і розташований на рівнині Мелендиз в Каппадокії, відігравав ключову роль у виробництві цих дзеркал.
Розкопки виявили не лише готові дзеркала, але й заготовки на різних етапах виробництва, що дозволило дослідникам реконструювати виробничий процес. Це робить Тепечик-Чифтлик єдиним місцем, де місцеве виробництво обсидіанових дзеркал було достовірно задокументовано, у той час як інші місця, ймовірно, імпортували готову продукцію.
Процес виробництва був складним і включав принаймні вісім окремих етапів. Він починався з вибору шматка обсидіану з пласкою поверхнею та напівкруглою формою. Потім краї обробляли, а поверхню полірували все більш дрібними абразивами, зокрема піском або попелом, змішаними з водою, жиром та шкірою. Деякі дзеркала додатково полірували м’якими тканинами, щоб підсилити їх блиск.
Виявлення дзеркал у різних контекстах вказує на їх багатофункціональну роль. Наприклад, у Чатал-Хююк дзеркала знайдено разом з яскравими пігментами в гробницях, що натякає на їх використання в ритуалах, пов’язаних зі смертю та потойбічним життям.
Деякі дослідники вважають, що ці дзеркала були не лише декоративними, але й могли слугувати сигнальними пристроями або інструментами для перенаправлення світла. Однак переважає думка, що вони були символами статусу, зарезервованими для елітних осіб через їх складне виготовлення та обмежене поширення.
Переміщення цих дзеркал між регіонами також вказує на існування ранніх торговельних мереж. Більшість дзеркал, знайдених в Анатолії, ймовірно, виготовлені в Тепечик-Чифтлик і перевезені в такі поселення, як Чатал-Хююк та Акарчай-Тепе, про що свідчить відсутність заготовок дзеркал на цих об’єктах.
Натомість дзеркала, знайдені в Домузтепе та Тель-Кабрі, далеко від природних джерел обсидіану, свідчать про торгівлю на великі відстані, що демонструє цінність цих предметів у давніх суспільствах.
Для вивчення дзеркал дослідники використовували передовий технологічний аналіз, вивчаючи сліди від ударів та характер зносу, щоб зрозуміти техніку виробництва та потенційні функції. У дослідженні використовували стереоскопічні та металографічні мікроскопи з збільшенням від 10-кратного до 500-кратного, щоб виявити сліди виробництва та використання.
Дослідження дає важливе уявлення про технологічні знання та культурні практики давніх анатолійських суспільств. Ці знахідки демонструють важливість міждисциплінарних підходів в археології та відкривають нові шляхи для вивчення давніх суспільств.
Також ми розповідали, як золото лідійського царя змінило сьогоднішній світ.