Пекельні муки, про які часто забувають: вчені розповіли про небезпечний розлад у жінок.

Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) — це важкий, часто ігнорований стан здоров'я, від якого страждають мільйони жінок у всьому світі. На відміну від більш поширеного передменструального синдрому (ПМС), ПМДР є виснажливим і має симптоми, які виходять далеко за межі типового фізичного дискомфорту або змін настрою, які багато хто відчуває під час менструального циклу, пише ABC News.

Для деяких людей дні, що передують менструації, приносять глибокі емоційні переживання, включаючи депресію та дисоціацію, які зникають так само раптово, як і з'являються після початку менструації. Фізичний та психологічний вплив ПМДР багатогранний, включаючи такі симптоми, як різкі перепади настрою, тривожність, безсоння та здуття живота. У крайніх випадках цей стан може призвести до суїцидальних думок.

Вважається, що ПМДР виникає через підвищену чутливість до гормональних коливань під час менструального циклу. Незважаючи на свою серйозність, цей стан залишається недообстеженим у суспільстві. За даними недавнього глобального дослідження, опублікованого в журналі Journal of Affective Disorders, формальний діагноз був поставлений 1,6% жінок репродуктивного віку, хоча реальна поширеність, ймовірно, вища через суворі діагностичні критерії.

Ще однією проблемою є доступ до лікування ПМДР. Ендокринолог доктор Розі Уорслі, яка керує клінікою, що спеціалізується на ПМДР, зазначає, що медична освіта з цього розладу обмежена, і багато лікарів загальної практики не знайомі з його діагностикою та лікуванням. Хоча ліків не існує, такі методи лікування, як антидепресанти та гормональні контрацептиви, можуть принести полегшення. Доктор Уорслі підкреслює важливість обізнаності та просвіти для усунення прогалин у лікуванні, заявляючи: "Коли жінки мають можливість отримати допомогу через свого лікаря загальної практики, вони часто отримують дійсно хороші результати лікування".

Класифікація ПМДР як діагностованого стану в 2013 році стала значним кроком вперед, дозволивши провести дослідження та діалог про цей розлад. Однак, як підкреслює Сара Уітберн з Королівського австралійського коледжу лікарів загальної практики, дослідження ПМДР все ще є малочисленними. Цьому сприяють такі фактори, як складність захворювання та історично сформовані гендерні упередження в медичних дослідженнях. Доктор Уорслі додає, що "ендемічний сексизм" у сфері охорони здоров'я довгий час заважав вивченню та визначенню пріоритетності таких специфічних жіночих проблем, як ПМДР.

Зусилля щодо покращення розуміння та підтримки людей з ПМДР зростають, хоча й повільно. Прихильники підкреслюють важливість просвіти про менструальне здоров'я з раннього віку, щоб зменшити стигму і надати людям знання, які дозволяють розпізнавати симптоми та звертатися за допомогою. ПМДР є прикладом того, як гормональні зміни можуть суттєво впливати на психічне здоров'я, також привертаючи увагу до перетворення ендокринології та психіатрії. За даними дослідження Міжнародної асоціації передменструальних розладів (IAPMD), до 30% жінок з ПМДР протягом життя намагаються вчинити самогубство, що підкреслює гостру необхідність у комплексному лікуванні та дослідженнях цього небезпечного ускладнення.

Важливо! Ця стаття основана на останніх наукових та медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.