У 1975 році космічний апарат NASA "Вікінг-1" вийшов на орбіту навколо Марса, щоб детально дослідити Червону планету. Незабаром він відправив на поверхню Марса два посадкові модулі, які увійшли в історію як перші апарати США на поверхні Червоної планети. Автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Astronomy, вважають, що ці апарати випадково знищили позаземне життя на Марсі. Як це сталося? Про це пише Space.
Посадкові модулі NASA збирали зразки ґрунту на Марсі та проводили їх дослідження за допомогою бортових лабораторій. Але вчені майже 50 років тому мало що знали про умови навколишнього середовища на Марсі. Тому метод виявлення потенційного мікробного позаземного життя на Червоній планеті був створений на основі методів, які використовуються для ідентифікації мікробів на Землі.
Апарат NASA додавав воду та живильні речовини до зразків ґрунту і шукав будь-які ознаки, які вказували б на існування марсіанських мікробів. Ці ознаки були пов'язані з реакцією мікробів на введену воду та речовини.
В результаті обидва посадкові модулі NASA передали на Землю інформацію про те, що вони виявили на Марсі позаземне мікробне життя. Але подальші дослідження призвели більшість вчених до висновку, що насправді ніякого життя на Червоній планеті не було виявлено, і існують альтернативні пояснення отриманим результатам.
Водночас автори нового дослідження вважають, що насправді апарати NASA, можливо, дійсно виявили життя на Марсі. Але метод пошуку цього життя випадково призвів до загибелі марсіанських мікробів.
Вчені вважають, що через те, що на Марсі більш сухо, ніж навіть у найсухішому місці на Землі, марсіанські мікроби, як і земні в таких же умовах, отримують воду через солі, які витягують вологу з атмосфери. Тому будь-яке марсіанське життя є дуже чутливим до додавання рідкої води. Одна зайва крапля води може поставити під загрозу їхнє існування. Принаймні, це точно стосується земних мікробів, що мешкають у дуже сухих умовах. Але вчені вважають, що те ж саме вірно і для марсіанського життя.
За словами вчених, марсіанському життю потрібна вода, як і більшості форм життя на Землі. Але в результаті дослідження апаратами NASA цієї води додали занадто багато. Тому посадкові модулі могли виявити позаземне життя на Марсі, але потім самі ж його і знищили.
Автори дослідження порівнюють експерименти апаратів NASA на Марсі з пошуком позаземного життя з тим, якби на Землю прибули інопланетяни і побачили в пустелі людину. Враховуючи, що люди в основному складаються з води, інопланетяни могли б взяти і викинути людину в океан, щоб його врятувати. Як довго міг би прожити людина в відкритому океані? Скоріше за все, ні, і це, можливо, сталося і з марсіанськими мікробами, які опинилися в подібній ситуації.
Тому вчені вважають, що життя на Марсі потрібно шукати не там, де є вода, а там, де є солі. Марсіанські мікроби могли адаптуватися до значних змін навколишнього середовища на Марсі, адже вважається, що ця планета мільярди років тому була трохи схожа на Землю. Там було багато рідкої води на поверхні і було значно тепліше, ніж зараз.
Автори дослідження кажуть, що найперспективнішими місцями для пошуку марсіанських мікробів є ґрунт з такими солями, як хлорид натрію, хлорат і перхлорат. Ці солі можуть забезпечити більш сприятливе середовище для мікробного життя.
Також вчені вважають, що потрібно використовувати різні методи пошуку потенційного життя на Марсі, адже воно може відрізнятися від земного.