Вчені виявили можливу причину, чому не діють антибіотики: знайшли винуватця резистентності.

Нещодавнє дослідження, в якому брали участь вчені з Медичного університету Відня, Університету Бонна та Університету Дебрецена, викликало серйозні побоювання щодо впливу нанопластикових частинок на ефективність антибіотиків та можливість розвитку бактеріальної резистентності, яка й так залишається великою і зростаючою проблемою в галузі охорони здоров'я, пише Technology Networks.

Команда вчених під керівництвом Лукаса Кеннера з Медичного університету Відня вивчала, як ці мікроскопічні пластикові частинки взаємодіють з антибіотиками в організмі людини. Зокрема, дослідники аналізували взаємодію тетрацикліну, широко вживаного антибіотика, з такими поширеними видами пластика, як поліетилен, поліпропілен, полістирол та нейлон, які широко використовуються в упаковці та текстилі по всьому світу.

Нанопластики, частинки розміром менше 0,001 міліметра, представляють собою унікальну небезпеку через свій розмір, що дозволяє їм потрапляти в організм людини при проковтуванні або вдиханні, особливо в закритих приміщеннях, де навантаження на дихання значно вище. Використовуючи передове комп'ютерне моделювання, дослідницька група виявила, що ці нанопластики можуть зв'язуватися з тетрацикліном, перешкоджаючи його цільовій дії. Особливо сильне зв'язування спостерігалося з нейлоном — матеріалом, який зазвичай використовується в текстилі.

Дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, також виявило ще одну потенційну небезпеку: оскільки антибіотики, такі як тетрациклін, прилипають до нанопластикових поверхонь, їх концентрація в цих місцях зростає, провокуючи розвиток антибіотикорезистентних бактерій. Цей висновок особливо тривожний, враховуючи глобальний ріст антибіотикорезистентності — гостру кризу в охороні здоров'я. Кеннер підкреслив, що такі матеріали, як нейлон і полістирол, через їх сильне зв'язування з тетрацикліном, можуть ускладнити проблему резистентності.

Оскільки ці частинки знижують біодоступність антибіотиків і порушують їх цілеспрямовану дію, вони також можуть призвести до непередбачуваних наслідків, коли антибіотики доставляються не в ті місця в організмі. Кеннер зазначив, що ця проблема також ускладнює дозування: "Якщо нанопластики знижують ефективність антибіотиків, то правильне дозування є серйозною проблемою."

Ці результати привертають увагу науки одразу до двох факторів загрози нанопластиків для здоров'я: їх прямої токсичності та їх впливу на медичні препарати, зокрема антибіотики. Оскільки резистентність до антибіотиків вже є серйозною проблемою, розуміння та пом'якшення впливу таких факторів навколишнього середовища, як нанопластик, може мати вирішальне значення для підтримання ефективності лікування бактеріальних інфекцій у майбутньому, заявили автори.

Важливо! Ця стаття заснована на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст носить виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.