Правило "п’ятдесят на п’ятдесят" у стосунках відображає важливість взаємних зусиль, коли кожен з партнерів робить рівний внесок у емоційне, інтелектуальне та практичне благополуччя стосунків, хоча це не обов'язково має означати точний розподіл обов'язків за цим принципом. Ця концепція, скоріше, спрямована на підтримку збалансованої динаміки, коли обидва партнери відчувають свою значимість і залученість, а не на жорсткий розподіл завдань. У центрі всього цього знаходиться компроміс, який може стати ідеальним рішенням багатьох складних ситуацій у стосунках, пише Forbes.
Мета компромісу — запобігти дисбалансу, який може призвести до образи, вигорання або відсторонення, забезпечуючи, щоб обидва партнери відчували себе почутими і зрозумілими. Для досягнення такого балансу важливо розпізнати потреби, що лежать в основі кожного компромісу, пояснює психолог Марк Треверс. Наприклад, те, що може здаватися простим розбіжністю щодо вибору ресторану, насправді може відображати більш глибокі емоційні потреби, наприклад, один з партнерів прагне до новизни, а інший — до звичності.
Розуміння цих основоположних факторів може допомогти парам зробити вибір, що задовольняє обох, посилюючи емпатію та сприяючи створенню атмосфери співпраці. Такий підхід до компромісу дозволяє створювати більш змістовні зв’язки, оскільки партнери зосереджуються на емоційному єднанні, а не на чергуванні переваг одне одного, говорить Треверс. Ключовий аспект правила "п’ятдесят на п’ятдесят" — відмова від підрахунку балів. Дослідження, опубліковані в журналі Journal of Family Issues, показують, що партнери, які вважають, що вони вносять більше, ніж отримують, часто відчувають підвищений стрес і незадоволеність. Таке транзакційне мислення, коли партнери стежать за тим, хто більше жертвує, може підривати довіру та заохочувати пасивно-агресивну поведінку.
Зосередившись на кожному компромісі як на позитивному вкладенні в "емоційний банківський рахунок" стосунків, пари можуть виховати дух доброї волі та взаємної підтримки. Інший принцип, "гнучка справедливість", визнає, що розподіл за принципом п’ятдесят на п’ятдесят не завжди є практичним і стійким. Існують випадки, коли одному з партнерів доводиться вносити більший внесок через особисті обставини, наприклад, підвищений стрес на роботі. Дослідження, опубліковане в Journal of Contextual Behavioral Science, показує, що жорсткі підходи до справедливості можуть призвести до зростання конфліктів і проблем з прив’язаністю. На відміну від цього, гнучкість, збалансована за часом, зміцнює стосунки та сприяє стійкості.
Готовність обох партнерів коригувати свій внесок, коли це необхідно, також зміцнює відчуття довіри та надійності. Нарешті, правило "п’ятдесят на п’ятдесят" заохочує пріоритет самих стосунків над конкретними результатами. Коли партнери зосереджені на підтриманні зв’язку, а не на перемозі в індивідуальних розбіжностях, вони закладають основу для стабільного, повноцінного партнерства, зазначає Треверс. Якщо зробити крок назад і оцінити, чи не є суперечка більш важливою, ніж стосунки, це допоможе партнерам зосередитися на тому, що дійсно важливо. Така ширша перспектива допомагає парам долати труднощі з єдністю, створюючи в результаті міцний, підтримуючий фундамент, здатний витримати неминучі злети та падіння протягом усього життя.
Цей матеріал носить виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.