Астрономи за допомогою космічного телескопа Вебб з'ясували, що кентавр (2060) Хірон є дуже дивним об'єктом, який обертається навколо Сонця між Юпітером та Нептуном. Виявилося, що він має такий хімічний склад, якого ще ніколи не спостерігали у інших малих тіл на зовнішньому краю Сонячної системи. Нове відкриття може змінити уявлення як про кентаври, так і про ранню історію Сонячної системи. Дослідження опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics, пише Space.
Кентаври – це малі тіла Сонячної системи, які мають характеристики як астероїдів, так і комет одночасно. Наразі відомо про існування приблизно тисячі кентаврів, але (2060) Хірон, шириною 218 км, був першим таким об'єктом, який виявили в 1977 році.
Оскільки кентаври наближаються до Сонця, вони нагріваються, що може призвести до сублимації деяких льодів у їх складі. Таким чином, навколо кентаврів утворюється хмара газу, схожа на комету. За словами вчених, (2060) Хірон вирізняється серед інших малих тіл на зовнішньому краю Сонячної системи, адже іноді він поводиться як комета і має кільця з пилу.
Нові спостереження показали, що хімічний склад льодів на поверхні кентавра (2060) Хірон зовсім не схожий на аналогічний склад у інших кентаврів. Хоча жоден з льодів сам по собі не є чимось незвичайним, їх поєднання на цьому кентаврі здивувало вчених.
За словами авторів дослідження, на поверхні кентавра (2060) Хірон було виявлено лід з монооксиду та діоксиду вуглецю, а також був виявлений вуглекислий газ і метан в його комі. Вплив сонячного випромінювання на ці льоди стимулює хімічні реакції, які виробляють органічні побічні продукти, такі як ацетилен, етан, пропан, а також різні оксиди вуглецю, всі з яких були виявлені у вигляді льодів на поверхні кентавра.
Вважається, що кентаври та транснептунові об'єкти (малі тіла за орбітою Нептуна) залишилися в первозданному вигляді з моменту утворення 4,5 млрд років тому на зорі історії Сонячної системи. Таким чином, вони є "капсулами часу", які дають уявлення про те, як і з чого була створена Сонячна система, де певні об'єкти сформувалися в протопланетному диску та чи перемістилися вони в інше місце. Але такий активний кентавр, як (2060) Хірон, дає більше можливостей отримати інформацію про ранню історію Сонячної системи, кажуть вчені.
(2060) Хірон має 50-річну еліптичну орбіту. 3 роки тому він був найдалі від Сонця, а тепер почав наближатися до нашої зірки. У міру наближення кентавра до Сонця він стане яскравішим і активнішим, що дозволить проводити більш точні спостереження за природою його льодів, його органічною хімією та тим, як сонячне випромінювання може впливати на його замерзаючу поверхню.