Археологи виявили докази використання дитячої праці у виробництві стародавніх гончарних виробів на археологічному об'єкті в Сирії, якому 4,5 тисячі років. Це відкриття надає унікальний погляд на ранні міські суспільства та ролі, які в них відігравали діти, пише Arkeonews.
Дослідження, проведене командою з Тель-Авівського університету та Національного музею в Копенгагені, показало, що діти віком семи-восьми років брали участь у виготовленні гончарних виробів.
Команда дослідників проаналізувала 450 гончарних виробів з Тель-Хама, міста на околицях стародавнього королівства Ебла, яке було важливим центром у ранньому бронзовому віці, і виявила, що дві третини цих виробів виготовили діти.
Ці знахідки поглиблюють наше розуміння дитинства в давнину, демонструючи, що діти були не лише частиною виробничих процесів, але й підтримували творчий дух. Дослідження, проведене під керівництвом Аківи Сандерса з Тель-Авівського університету та колег з Копенгагена, додає новий вимір до вивчення стародавніх цивілізацій, зосереджуючи увагу на досвіді дітей.
Сандерс пояснює, що в період розквіту королівства Ебла, між 2400 і 2000 роками до нашої ери, дітей віком семи років навчали виготовляти стандартні чашки для повсякденного вжитку та королівських бенкетів. Аналізуючи відбитки пальців, залишені на цих артефактах, дослідники змогли визначити вік і навіть стать гончарів.
Цікаво, що з розвитком королівства попит на гончарні вироби, особливо на чашки, зростав через збільшення кількості бенкетів, багато з яких були пов'язані з алкоголем. Це призвело до зростання дитячої праці, оскільки дітей навчали ефективно створювати однорідні вироби, практика, яка згодом знайшла своє відображення в історії під час промислової революції.
Незважаючи на важку працю, ці діти знаходили час для творчого самовираження. Сандерс зазначає, що діти виготовляли маленькі фігурки та мініатюрні посудини, навчаючи один одного без нагляду дорослих.
Ці творіння пропонують рідкісний погляд на уяву та творчість молодих людей в давнину, демонструючи, що навіть у середовищі, орієнтованому на стандартизацію та виробництво, діти знаходили способи виразити свою індивідуальність.
А також ми розповідали про іранські артефакти, які виявилися майстерною підробкою.