На межі Сонячної системи виявлено мініатюрну версію Чумацького Шляху: що це таке (фото)

Найбільш відомим прикладом спіральної структури є наша галактика Чумацький Шлях. Тепер вчені за допомогою суперкомп'ютера NASA виявили ще одну спіральну структуру на межі Сонячної системи. Вона складається з мільярдів комет і знаходиться всередині оболонки з крижаних об'єктів, відомої як хмара Оорта, що оточує нашу планетарну систему. Ця оболонка має ширину, яка майже в 100 000 разів перевищує відстань між Землею та Сонцем (яка становить 150 млн км), але астрономи досі точно не знали, яку структуру вона має. Нові дані дають певні підказки. Дослідження опубліковане на сервері препринтів arXiv, пише Space.

Як показала симуляція, заснована на наявних даних, створена на суперкомп'ютері NASA, деякі комети у внутрішній частині хмари Оорта формують довговічну спіральну структуру. Вона розташована на відстані між 1000 і 10 000 астрономічних одиниць від нас (одна астрономічна одиниця – 150 млн км). Астрономи з'ясували, що ця спіральна структура має довжину приблизно 15 000 астрономічних одиниць і проходить перпендикулярно або під кутом 90 градусів до площини Чумацького Шляху. Астрономи вважають, що ця спіральна структура складається з мільярдів комет. При цьому вчені встановили, що структура не є тимчасовою, а існує вже дуже давно, і її можна виявити, хоча це зробити досить складно.

Хмара Оорта являє собою сферичну оболонку Сонячної системи і вважається її зовнішньою межею. Хмара Оорта, що складається з величезної кількості комет і крижаних транснептунових об'єктів, знаходиться далеко за межами орбіти планети Нептун, що розташована на відстані 4,5 млрд км від Сонця. Вважається, що багато комет прилітають у внутрішню частину Сонячної системи саме з хмари Оорта. Теоретично транснептунові об'єкти складаються з матеріалу, який існував, коли формувалися планети Сонячної системи приблизно 4,5 млрд років тому.

Астрономи кажуть, що поки що неможливо безпосередньо побачити спіральну структуру в хмарі Оорта, адже складові її комети знаходяться так далеко, що відбивають занадто мало сонячного світла. До того ж вони відносно маленькі.

Якби Земля знаходилася на ближньому краю хмари Оорта на відстані 1000 астрономічних одиниць від нас, її можна було б побачити у дуже великому телескопі. Але комети значно менші за нашу планету, тому їх неможливо побачити на такій відстані. Проте астрономи сподіваються, що спіральну структуру вдасться побачити за допомогою потужної обсерваторії імені Віри Рубін, яка повинна почати роботу наприкінці цього року.