Астероїд допоміг науковцям розкрити таємницю виникнення зовнішньої частини Сонячної системи (фото)

Результати нового дослідження вперше надали доказательства існування слабкого магнітного поля на зовнішній частині Сонячної системи на етапі її формування. Досі було відомо, що магнітне поле сприяло створенню внутрішньої частини Сонячної системи, де утворилися Земля, Венера, Меркурій та Марс, але вчені не знали, чи існувало магнітне поле за орбітою Юпітера. Дослідження було опубліковане в журналі AGU Advances, пише Interesting Engineering.

Вчені вивчили крихітні частинки з астероїда Рюгу, які були доставлені на Землю 4 роки тому. Вважається, що цей астероїд утворився на окраїнах ранньої Сонячної системи, а потім перемістився в головний пояс астероїдів між Марсом і Юпітером. Вчені шукали ознаки давнього магнітного поля і знайшли перші докази того, що воно існувало не лише у внутрішній частині ранньої Сонячної системи, але й у зовнішній.

Приблизно 4,6 млрд років тому щільне хмара з газу та пилу стиснулося під впливом гравітації, що призвело до створення Сонця та зародка майбутньої Сонячної системи. Матерія, яка залишилася після утворення Сонця, тобто сонячна туманність, складалася з іонізованого газу. Вчені вважають, що взаємодія між молодим Сонцем та іонізованим газом створила магнітне поле, яке заповнило туманність. Це магнітне поле зіграло вирішальну роль у накопиченні матерії у внутрішній частині Сонячної системи, що призвело до утворення планет, їх супутників та астероїдів.

Попередні дослідження показали, що це магнітне поле простягалося до орбіти Юпітера, що приблизно в 7 разів більше відстані від Землі до Сонця. Вчені вважають, що магнітне поле силою від 50 до 200 мікротесла відіграло важливу роль у створенні Землі, Венери, Меркурія та Марса. Докази цього раніше були виявлені в метеоритах, які виникли у внутрішній частині сонячної туманності, а потім впали на Землю.

Досі вчені не могли точно визначити, чи існувало магнітне поле у зовнішній частині ранньої Сонячної системи. Щоб це з'ясувати, автори дослідження провели аналіз крихітних частинок з астероїда Рюгу у пошуках ознак давнього магнітного поля.

Проте аналіз зразків Рюгу показав деякі докази збереженого магнітного поля. Також вчені провели аналіз метеоритів, які утворилися в віддаленій частині сонячної туманності. Об'єднавши дані, автори дослідження дійшли висновку, що магнітне поле у зовнішній частині ранньої Сонячної системи все ж існувало, хоча воно було дуже слабким – максимум 15 мікротесла. Для порівняння, магнітне поле Землі має силу 50 мікротесла.

І незважаючи на це, як вважають вчені, це магнітне поле могло допомогти зібрати первинний газ і пил, що призвело до утворення астероїдів і, можливо, навіть планет, таких як від Юпітера до Нептуна.