Вивели мільярди. Як Міноборони намагається повернути гроші від імпортерів зброї

Початок літа 2022 року увійшов в історію українського волонтерського руху. 22 червня Сергій Притула разом із Ігорем Лаченом оголосили про збір неймовірної суми: 500 мільйонів гривень – для покупки трьох ударних безпілотників "Байрактар".

Замість 500 мільйонів за 7 днів українці скинули волонтерам 600 мільйонів лише за 3 дні. Цей збір став реально всенародним, про нього писали провідні ЗМІ, його обговорювали в соцмережах і на вулицях. Це була справжня медійна подія.

Але майже в той самий час відбувались десятки інших історій, про які мало хто знає. Вони так само пов’язані з постачанням зброї для ЗСУ, і у них так само фігурували величезні суми. От тільки йшлося не про великі збори, а про великий грабунок.

Навесні-влітку 2022-го Міноборони уклало контракти з кількома імпортерами зброї, зробило стовідсоткові передоплати і – вже майже рік чекає на свої снаряди та техніку.

"Українській правді" давно були відомі кілька таких кричущих історій, коли імпортери виводили гроші з повної передоплати від МОУ з країни і нічого не постачали. Але складно було почати говорити про них у розпал війни.

Однак проблема з махінаціями імпортерів виявилася настільки важкою, що Міноборони, схоже, вичерпало непублічні важелі впливу і перейшло до відкритих судових позовів по найбільш кричущих кейсах і компаніях.

"Українська правда" проаналізувала, на кого з продавців зброї відомство Олексія Резнікова пішло судом, а також спробувала з’ясувати, кого у МОУ поки що "забули".

Кому війна, а кому… Звідки взялися мільярдні борги перед МО

Початок російського вторгнення наприкінці лютого 2022 року повністю змінив життя української оборонки.

Збройні сили потребували всього, одразу і в необмежених кількостях. Українська ж оборонка, яка всю свою історію працювала виключно на експорт, мусила швидко перелаштуватись. Йшлося про дні та години.

Саме у ті перші дні всіх спецекспортерів Укроборонпрому підпорядкували напряму Міноборони і переключили з експорту на імпорт всього озброєння в Україну.

Таких державних компаній всього три: колишній монополіст "Укрспецекспорт", його дочірня спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" та теж державний "Спецтехноекспорт".

У березні 2022-го, коли російська армія намагалась взяти Київ та інші великі українські міста, згадані компанії отримали повний карт-бланш на пошук і поставку для ЗСУ необхідної зброї та припасів.

В багатьох випадках менеджери згаданих компаній у найстрашніші для країни дні все одно думали більше про власний зиск, ніж про відповідальність.

Влітку 2022 року в інтерв’ю УП міністр оборони скаржився, що спецімпортери, женучись за контрактами, часто конкурували між собою і завищували ціни. Часом вони ледь не зривали домовленості про поставки певних видів зброї, досягнуті президентом Зеленським із його європейськими колегами.

Про масштаби таких дій досі публічно не було відомо.

"Українська правда" від співрозмовників на зброярському ринку наприкінці минулого року чула досить страхітливі цифри. Йшлося про десятки мільярдів гривень невиконання поставок по укладених в перші місяці повномасштабної війни контрактах.

У жовтні 2022 року за наказом Резнікова була створена спеціальна Комісія з розгляду питань погашення простроченої дебіторської заборгованості.

Опосередковано загальний розмір проблем МО можна було оцінити за рівнем дебіторки станом на кінець 2022 року. А вона обчислювалась десятками мільярдів гривень. Це навіть стало причиною відчутного напруження між Мінфіном і Міноборони: МОУ просило гроші, а в Марченка "радили" повернути в країну виведені імпортерами гроші.

За даними УП, наприкінці минулого року був проведений великий аудит виконання контрактів МО з постачальниками. Його результати, м’яко кажучи, були вражаючими. Особливо в частині контрактів спецімпортерів зброї.

Початок 2023 року приніс Міноборони гучний скандал про так звані "яйця по 17 гривень".

Він коштував посад кільком відповідальним людям в МОУ. Але, як розповідають співрозмовники УП у Кабміні та серед дотичних до поставок ЗСУ структур, головним наслідком скандалу стало сахання від будь-яких сумнівних умов при укладанні контрактів.

Резніков своїм рішенням створив громадську антикорраду при МО. Тепер на обговоренні тендерів профільні заступники міністра інколи навіть лякають нею "особливо наполегливих" постачальників.

Але багатомільярдний тягар старих прострочених контрактів і надалі тиснув на роботу Міноборони.

Навесні 2023-го відомство Резнікова почало масований юридичний наступ на підпорядковані собі ж державні компанії, які отримали від МОУ мільярди гривень передоплати навесні 2022 року, але досі не здійснили поставки продукції.