Ситуація в Авдіївці критична: що робити?

Зараз на південній околиці Авдіївки важкі бої — атаки та контратаки з обох сторін.

Скажу свою особисту думку.

Для утримання Авдіївки не можна допустити захід противника у житлову забудову до висотних будинків. Тому що бої за Авдіївку не будуть схожі на бої за Бахмут. Якщо ворог захопить 9-й квартал, втримувати усе місто стане тактично невигідним.

Якщо ворог захопить будинки, на них будуть виставляти антени для управління дронами та ПТРК Корнет, дрони будуть проглядати та уражати цілі по всіх дорогах у місті. Так само сталося під час захоплення ворогом Бахмуту — захоплення противником панівної висоти, де була база частини МНС, призвело до створення вогневого та візуального контролю за основними магістралями міста.

І російська авіація отримає дані для нових ударів керованими бомбами. Від початку 2024 року по Авдіївці було скинуто понад 400 авіабомб та ракет.

Зараз наші оператори дронів мають тактичну перевагу. І її не можна втратити, оскільки в сучасній війні втрату тактичних переваг у застосуванні дронів вже нічим не можна компенсувати — ні героїзмом ні кількістю людей.

Зараз ворог зазнає важких втрат і отримує ураження ще на підходах до міста. Втрати росіян значно вище від українських, але зупинити противника можливо, тільки якщо він не зможе просунутись, а його втрати зростатимуть.

Що хотілось би бачити для зупинки ворога? Щоб усі підрозділи, які можливо кинути на підсилення в Авдіївку, були передані у підпорядкування єдиного командно-розвідувального центру — це 110 бригада. Тоді у нових людей буде обʼєктивне та єдине розуміння тактичної обстановки та єдиний та обґрунтований план застосування.

Важливо категорично заборонити погано сплановані та погано організовані контратаки, які призводять просто до розміну живої сили з ворогом, який має більшу кількість резервів. Треба для початку посилити оборону і стримувати ворога вогнем та щоденним темпом втрат. Тільки це зупиняє російські наступи.

Ворога не зупинити криками, потрібна якісна розвідка та ураження, управління, вчасні ротації на позиціях, інженерні роботи. І тоді є можливість завдати ударному угрупованню втрат, яких росіяни не зможуть витримувати тривалий час.

А контратаки потрібні швидкі та добре організовані тільки в тих випадках, коли вони заздалегідь готуються на певних ділянках, забезпечуються підтримкою бронетехніки та дронами.

І треба припинити гру виключно в оптимістичні доповіді. Ставка Верховного Головнокомандувача повинна визначити обстановку на Донбасі в цілому як таку, яка потребує негайних системних рішень.

Насамперед потрібно почати рити лінію оборони надійно та якісно для прикриття Покровська, Мирнограда та Курахового на дальніх рубежах. Справді почати будувати, а не імітувати словами, за якими нема вчинків. Щоб діюча армія могла спиратись на тилові рубежі у разі подальшого просування ворога. Щоб були створені нові позиції, на яких можна навʼязувати ворогу високий темп втрат та невигідне для ворога співвідношення втрат.

По-друге, потрібен план мобілізації та разом з ним план підготовки та застосування мобілізованих, щоб припинити неефективну розтрату ненавчених, але безцінних та незамінних людських життів. Тобто дати людям час на підготовку та навчання, а це мінімум 3-5 місяців, щоб покращити якість, боєздатність та живучість поповнення.

Третім завданням є вдосконалення тактики та управління нашого основного засобу розвідки та ураження — дронів. Дрони мають застосовуватись комплексно, масово, щоб берегти життя наших людей та забирати більше ворогів. Для цього треба покращення координації, створення спеціальної тактичної групи дронів для злагоджених та масованих дій.

По-четверте, потрібно почати робити аналіз попередніх дій, не тільки на рівні рота-батальйон, а насамперед на рівні ОСУВ, ОТУ, бригади. Бо багато помилок Сєверодонецька, Соледару, Бахмуту повторюються зараз, але біг по граблях неприпустимий після двох років великої війни.

Юрій Бутусов, Цензор. НЕТ